Школа 22 Зміст Пошук Відгуки Підтримка

Ангальт-Цербстська

Незалежний сайт: вчителів, учнів та батьків

 

Повернутися


А оце влада українського міста Одеси встановлює монумент відомій німецькій розпусниці. Це – Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ. У Російській імперії вона була відома як імператриця Єкатєріна Вторая.

Це вона ліквідувала Запорізььку Січ, запровадила в Україні кріпацтво та русифікацію України.

В українській народній пісні співається:

Ой, царице Катерино!

Що ж ти наробила?

Степ широкий, край веселий

Та й занапастила.

 

 

 

 

 

Про цього персонажа писав Тарас Шевченко:

Ексклюзивні світлини від одеської українки Вікторії Сибір

Дякуємо!

Тарас Шевченко

з поеми «Сон»

А диво-цариця,
Мов та чапля меж птахами,
Скаче, бадьориться.
Довгенько вдвох похожали,
Мов сичі надуті

Та щось нишком розмовляли —
Здалека не чути —
О отєчєстві, здається,
Та нових петлицях,
Та о муштрах ще новіших!..
А потім цариця
Сіла мовчки на дзиґлику.
Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака;
Та меншого в пузо —
Аж загуло!.. А той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й давай місити
Недобитків православних,
А ті голосити;
Та верещать; та як ревнуть:
«Гуля наш батюшка, гуля!
Ура!.. ура!.. ура! а-а-а...»
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доконала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися; а що взяли
На той світ з собою?
Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
 

Тарас Шевченко

з поеми «Великий льох»

А я в Каневі родилась.
Ще й не говорила,
Мене мати ще сповиту
На руках носила,
Як їхала Катерина
В Канів по Дніпрові.
А ми з матір'ю сиділи
На горі в діброві.
Я плакала; я не знаю,
Чи їсти хотілось?
Чи, може, що в маленької
На той час боліло?
Мене мати забавляла,
На Дніпр поглядала;
І галеру золотую
Мені показала,
Мов будинок. А в галері
Князі, і всі сіли
Воєводи... і меж ними
Цариця сиділа.
Я глянула, усміхнулась...
Та й духу не стало!
Й мати вмерла, в одній ямі
Обох поховали!
От за що, мої сестриці,
Я тепер караюсь,
За що мене на митарство
Й досі не пускають.
Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця —
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!.
.
Скажіте, сестриці?

Нові вулиці
Війна
Революція 2014
Майдан 2013
Нові піонери
Помаранчева революція
Чорнобиль
Афганська війна
Кримські татари
Друга світова
Репресії
Голодомор
Більшовицька армія
Ангальт-Цербстська
Конотопська битва
Битва під Оршею
Старе місто
Київщина


 

Останні зміни:15/07/2017

www.shkola22.com.ua

Повідомляємо, що пошта,

яка надходить на нашу адресу

 з "яндекс" та "мейл-ру"

 не перевіряється, не читається

і відповіді не надсилаються