Школа 22 Зміст Пошук Відгуки Підтримка

Українська література

Незалежний сайт: вчителів, учнів та батьків

 

Повернутися
Письменники
Віктор Міняйло


Тарас Шевченко

***  

Стоїть в селі Суботові 
На горі високій 
Домовина України, 
Широка, глибока. 
Ото церков Богданова. 
Там-то він молився, 
Щоб москаль добром і лихом 
З козаком ділився. 
Мир душі твоїй, Богдане! 
Не так воно стало; 
Москалики, що заздріли, 
То все очухрали. 
Могили вже розривають 
Та грошей шукають, 
Льохи твої розкопують 
Та тебе ж і лають, 
Що й за труди не находять! 
Отак-то, Богдане! 
Занапастив єси вбогу 
Сироту Украйну! 
За те ж тобі така й дяка. 
Церков-домовину 
Нема кому полагодить!! 
На тій Україні, 
На тій самій, що з тобою 
Ляха задавила! 
Байстрюки Єкатєріни 
Сараною сіли. 
Отаке-то, Зіновію, 
Олексіїв друже! 
Ти все оддав приятелям, 
А їм і байдуже. 
Кажуть, бачиш, що все то те 
Таки й було наше, 
Що вони тілько наймали 
Татарам на пашу 
Та полякам... Може, й справді! 
Нехай і так буде! 
Так сміються ж з України 
Стороннії люди! 
Не смійтеся, чужі люде! 
Церков-домовина 
Розвалиться... і з-під неї 
Встане Україна . 
І розвіє тьму неволі, 
Світ правди засвітить, 
І помоляться на волі 
Невольничі діти!..

 

 

***

Отакий-то муж праведний 
Був він на сім світі. 
А у будень, то він тобі 
Не посидить в хаті,
 
Все нишпорить по надвір'ю. 
«Треба работати,— 
Було, скаже по-московськи,— 
А то, лежа в хаті, 
Ще опухнеш». Та взяв якось 
Заступ і лопату, 
Та й пішов собі у поле 
Криницю копати. 

Москалева криниця


***

От і братія сипнула 
У сенат писати 
Та підписувать — та драти 
І з батька, і брата. 
А меж ними і землячки 
Де-де проглядають. 
По-московській так і ріжуть, 
Сміються та лають 
Батьків своїх, що змалечку 
Цвенькать не навчили 
По-німецькій,— а то тепер 
І кисни в чорнилах! 
П'явки! п'явки! може, батько 
Остатню корову 
Жидам продав, поки вивчив 
Московської мови. 
Україно! Україно! 
Оце твої діти, 
Твої квіти молодії, 
Чорнилом политі, 
Московською блекотою 
В німецьких теплицях 
Заглушені!.. Плач, Украйно! 
Бездітна вдовице!

Сон


 

Іван Франко

БЕРКУТ

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркýте!
За те, що в груді ти ховаєш серце люте,
За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;
За те, що так тебе боїться слабша твар,
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе,
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.
І не як божий суд, але як труп бездушний
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;
І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот,
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.
А труп бездушний ми без жалю, без промови
Ногою копнемо й підемо дальш на лови.

1883


Тетяна Власова

Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.

Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.

Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.
Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати

Але, знаєш, тут кожен сяє: 
«Переможемо. Обіцяєм».
І з здобутком, безмежно цінним,
Я приїду додому цілим

2014

Українські дітки у світі читають Кобзар

Українська мова
Музика
Історія України
Українська література
Зарубіжна література
Географія
Трудове навчання
Захист Вітчизни
Живопис
Англійська мова
Хімія
Біологія
Правознавство
Фізика
Інформатика
Астрономія
Медична підготовка
Олімпіади
"Мала академія"


 

Останні зміни:22/11/2017

www.shkola22.com.ua

Повідомляємо, що пошта,

яка надходить на нашу адресу

 з "яндекс" та "мейл-ру"

 не перевіряється, не читається

і відповіді не надсилаються

22 Ср

+2°

23 Чт

+2°

24 Пт

+2°